Комп’ютерні ігри, що можуть бути корисні у навчальному процесі

Тема комп’ютерних ігор в освіті вже досить довгий час викликає чимало суперечок з двох основних причин: шкода для зору і велика кількість жорстокості і насильства в сюжетах ігор. Вивчивши безліч монографій і доповідей сучасних вчених, виділимо основні теми обговорення серед педагогів щодо ігр у навчальному процесі.
214

Типи освітніх ігр

Комп’ютерні ігри не діляться чітко на жанри. Наприклад, дослідник Нікола Уиттон, грунтуючись на тому, з яким мотивом вони були розроблені, ділить гри на 4 типи:

  1. Розважальні, змінені для навчання (Приклад — MineCraftEDU) ;
  2. Спеціальні освітні, від великих розробників;
  3. Ігри, які створюють самі викладачі та учні.

215

Бюджети освітніх ігор, в порівнянні з комерційними, просто мізерні. І це досить сильно позначається на їхньому зовнішньому вигляді. Розважальні ігри конкурують за увагу геймера, що багато в чому стимулює розвиток індустрії, а от навчальні — найчастіше розповсюджуються виключно і цілеспрямовано по школах. Питання естетики освітніх ігор, навіть досліджувалися в окремій монографії, присвяченій виключно цій темі.

Комерційні ігри, як правило, досить складні та непередбачувані. Що стосується освітніх, то вони, навпаки, повинні бути передбачуваними і простими, щоб їх зовнішня форма, сюжет, додаткова інформації не відволікали від навчального матеріалу.

Як вибрати правильну гру в навчальному процесі?

Практично ідеальним варіантом, на думку експертів, є ті ігри, які учні створюють самостійно. Справа в тому, що для того, щоб придумати щось подібне, потрібно детально вивчити тему. Педагог у такому разі спрямовує школярів до джерел необхідної інформації і запобігає появі помилок. Але сама ідея і весь процес гри — повністю дитяче творіння. Досліджуваний матеріал, таким чином, запам’ятається набагато краще, ніж у випадку, коли дитина його просто прочитає чи почує.

Які ж жанри ігор найбільш підходять для педагогічних цілей? Джон Коллік наводить такі приклади: старшокласникам краще за все будуть відповідати стратегічні ігри в реальному часі. Як приклад вдалої освітньої гри він наводить стратегію «Europa Universalis», як вдалу платформу для вивчення історії та географії.

216

Ще одним цікавим варіантів для школярів постарше є та освітня гра, в якій потрібно розподілити обмежені ресурси. Тут прикладом може послужити, симулятор космічного корабля «FTL: Faster Than Light». Ну і, звичайно ж, не зменшують популярності різні MMORPG, які виконують завдання щодо соціалізації.

217

Комп’ютерні ігри та емоційний інтелект

Унікальна властивість розрізняти і розуміти безліч емоцій і почуттів, використовуючи цю інформацію у власних цілях, має назву «емоційний інтелект».

Емоційний стан людини дуже впливає на те, які дії вона здійснює. В іграх же опрацьовуються різні варіації для випадків, коли гравець може випробувати складні емоції. Деякі дослідники в даному контексті виділяють такий ключовий їх компонент, як «тигельні переживання».Це різноманітні стресові ситуації, переживши які людина особистісно зростає. Завдяки іграм можна пережити важливі моменти і неприємні обставини.

Існують й інші варіанти, коли вони стають для учнів прекрасною ілюстрацією моральних дилем, які є в реальному світі. Мова в основному йде про такі ситуації, коли стоїть вибір між тим, що людина зобов’язана зробити і тим, щоб порушити правила на благо. Класичною грою, заснованої на проблемах та виборі, можна назвати «Dragon Age: Origins»

218

Комп’ютерні ігри та теорія педагогіки

Звичайно ж, комп’ютерні ігри не можна назвати справжньою педагогікою. Але навіть в найпопулярніших в світі комерційних іграх можна знайти щось спільне з теоріями навчання. Цю тему досліджувала корпорація Schoolnet, сприяюча розвитку сучасних розробок для освіти. Представники даної організації зіставляють комп’ютерні ігри з навчальним циклом по Колбу. Коли гравець не може пройти те чи інше випробування, він замислюється про причини невдачі, далі планує послідовність дій, які потрібно зробити для виграшу. В результаті геймер самосільно оцінює правильність зробленого вибору або хибність своїх припущень.

Щось подібне спостерігається і при діленні гри на складні і прості рівні. Спочатку гра передбачає виконання найпростіших завдань з використанням додаткової інформації. Потім, коли людина вже повністю ознайомлена з її правилами, їй пропонується стати більш самостійною і кмітливою для успішного проходження складніших рівнів. Таким чином, комп’ютерні ігри мотивують людину взяти на себе відповідальність за самонавчання.

За матеріалами: rework.com.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *