Вчені з Манчестерського та Лідського університетів ідентифікували два ключові механізми, що сприяють збереженню органічного вуглецю у придонних океанічних відкладеннях.
Про це повідомляє Nature Geoscience.
Перший — це сорбція, під час якої вуглець поглинається мінералами. Другий — молекулярна трансформація, коли реактивні молекули перетворюються на стабільні форми. Ці механізми допомагають уникати руйнування органічних речовин і з часом перетворювати їх на нафту чи природний газ, блокуючи вивільнення вуглекислого газу в атмосферу.
Наукова група створила математичну модель, яка враховує вплив сорбції, гідролізу та молекулярної трансформації на органічні речовини в донних осадах. Аналіз показав, що ці фактори знижують швидкість розкладу вуглецевих сполук утричі. Отримані результати підтверджені аналізом океанічних проб, що дозволяє більш точно оцінити обсяги накопиченого вуглецю у різні періоди.
Доктор Пейман Бабахані зазначив:
“Глибоке розуміння механізмів акумуляції вуглецю в океанських відкладеннях є критично важливим для розробки стратегій, спрямованих на пом’якшення змін клімату. Використовуючи штучний інтелект, ми змогли отримати цінні інсайти про ці складні процеси”.
Ці дослідження підкреслюють важливу роль океанічних шельфів як найбільших природних резервуарів вуглецю на Землі. Нові знання та моделі можуть стати основою для створення ефективних рішень, спрямованих на зменшення парникових викидів, спричинених людською діяльністю.