Сьогодні в «Декодері»
Хочу поділитися думкою, яка вже довго крутиться в моїй голові. Я називаю це «програмним мозком» – особливим способом сприйняття світу, який бачить усе через призму алгоритмів, баз даних та циклів – програмного забезпечення.
Переваги програмного мозку
«Програмний мозок» – це потужна концепція. Це спосіб мислення, що фактично створив наш сучасний світ. Марк Андріссен, яскравий приклад цього мислення, висловив цю ідею в статті 2011 року, коли стверджував, що «програмне забезпечення поглинає світ». Але зараз програмне мислення отримало новий імпульс завдяки штучному інтелекту (ШІ), що може пояснити величезний розрив між захопленням технологічної індустрії й дедалі зростаючою недовірою звичайних людей до цього.
Ставлення до ШІ
Соціологічні опитування демонструють, що багато людей не подобається ШІ, особливо серед покоління Z. Нещодавнє опитування показало, що лише 18% покоління Z відчувають надію щодо ШІ, тоді як 31% зізналися в гніві через технології. Це говорить про зростаючу негативність у ставленні до ШІ.
Генеральний директор Microsoft Сатья Надела визнав, що технологічний сектор не заробив довіри суспільства. Політики з обох партій виступають проти розширення дата-центрів. На прикладі OpenAI видно, як ситуація ускладнюється: генеральний директор компанії Сам Олтман зіштовхнувся з насильством, що стало нагадуванням про економічні та політичні зв’язки технологій.
Важливість соціальної впевненості
Надела зазначив, що галузь повинна заробити соціальну ліцензію на використання енергії, стверджуючи, що вона робить добрі справи в світі. Проте суспільство все більше відчуває втрату контролю, що призводить до насильства. Важливо, щоб політики та керівники компаній зробили процес ухвалення рішень більш упевненим, а не безнадійним.
Висловлюю свою думку про те, що насильство – це неприйнятно. Справжня опозиція ШІ полягає в активному голосуванні й участі у політичних процесах.
Різниця між софтверними та юридичними світами
Важливо розуміти, що програмний мозок може формувати реальність, але це не означає, що все, з чим ми стикаємося, можна помістити в бази даних. Це особливо помітно в юридичній сфері, де юристи користуються структурованою мовою законів для вирішення спорів. Однак неопередженість є суттю юридичної системи, що породжує конфлікти між програмним та юридичним мисленням.
Заключення в тому, що не все можна звести до програми. Це і є межа програмного мозку. Люди насправді не прагнуть до автоматизації. Часом технології не відповідають потребам звичайних громадян.
Висновки
Технологічний сектор турбується про те, як впроваджувати AI, не усвідомлюючи, що таким чином просять людей ставати менш людяними. Кожен аспект нашого життя не можна перетворити в дані. Важливо враховувати людський досвід у цій розробці.