Ловля риби на льоду є давньою традицією в країнах Півночі, а змагання з цього виду спорту набирають все більшої популярності. Ці конкурси також можуть дати вченим уявлення про те, як соціальні сигнали впливають на прийняття рішень про пошук їжі, згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Science.
Люди є природними збирачами їжі навіть у найекстремальніших умовах, викопуючи бульби в тропіках, збираючи гриби, збираючи ягоди, полюючи на тюленів в Арктиці та ловлячи рибу для забезпечення своїх харчових потреб. Процес збору їжі людьми настільки складний, що науковці вважають, що вирішення різноманітних завдань сприяло розвитку пам’яті, навігаційних здібностей, навичок соціального навчання та інших складних когнітивних функцій.
Дослідників цікавить це питання не лише через можливість вдосконалення існуючих теорій соціального прийняття рішень, але й для покращення прогнозів щодо того, як різні групи людей можуть реагувати та адаптуватися до змін у їхньому середовищі. Як зазначають автори, попередні дослідження в цій сфері зазвичай зосереджувалися на одинаках, які виконують пошук їжі в соціальному вакуумі. А у випадках, коли вивчали соціальні рішення про збори їжі, це, як правило, робилося за допомогою комп’ютерного моделювання або в лабораторних умовах.
“Ми хотіли вийти за межі лабораторії,” – зазначив співавтор дослідження Ральф Курверс з Інституту Макса Планка з питань людського розвитку та Технічного університету Берліна. “Методи, які зазвичай використовуються в когнітивній психології, важко адаптувати до великих соціальних контекстів у реальному житті. Замість цього ми надихнулися дослідженнями колективної поведінки тварин, які регулярно використовують камери для автоматичного запису поведінки та GPS для надання безперервних даних про переміщення великих груп.”
Курверс та інші організували 10 трисневих змагань з ловлі риби на льоду на 10 озерах у Східній Фінляндії. У конкурсі взяли участь 74 досвідчених рибалки. Кожен з них носив GPS-трекер і камеру, закріплену на голові, щоб дослідники могли отримати дані в режимі реального часу про їхні переміщення, взаємодії та успіхи в ловлі. Загалом було зафіксовано понад 16 000 індивідуальних рішень, що стосуються вибору місць та моменту зміни локацій. Ці дані потім були порівняні з комп’ютерними когнітивними моделями команди та агентними симуляціями.